Реструктуризація підприємства, її зміст і порядок проведення

Кризові явища у світовій та вітчизняній економіці викликають та посилюють негативні процеси щодо зростання кількості збитко­вих та неплатоспроможних суб'єктів підприємництва. З фінансової точки зору неплатоспроможність суб' єктів підприємництва прояв­ляється в тому, що суб' єкт підприємництва:

• поглинає запозичені у кредиторів ресурси;

• формує недоїмки за податками й іншими обов' язковими пла­тежами, що призводить до блокування, виконання бюджетних ви­плат;

• стає чинником наростання кризових явищ в економіці держа­ви, бо вилучає певну частину ресурсів із нормального господарсько­го обігу;

• ставить своїх кредиторів перед вибором:

а) або надання йому контрольованого шансу на подолання вну­трішньої фінансової кризи і укладення з ним відповідної тимчасової угоди;

б) або вимоги ліквідації даного суб' єкта підприємництва та про­дажу його майна для задоволення зобов'язань перед кредиторами;

• може самостійно оцінити власний кризовий стан і власну не­спроможність до розрахунків за своїми зобов' язаннями та розпо­чати діалоги з кредиторами щодо подальших відносин або ж про власну ліквідацію як суб' єкта підприємництва.

Домогтися виживання суб'єкта підприємництва, відновити його плато- та конкурентоспроможність допомагає реструктуризація да­ного суб'єкта підприємництва.

Реструктуризації можуть підлягати не тільки слабкі, неплато­спроможні суб'єкти підприємництва, які стоять на межі банкрут­ства, а й прибуткові підприємства, що потребують зростання ефек­тивності виробництва, підвищення конкурентоспроможності і зміц­нення фінансової стійкості.

Отже, процес реструктуризації може розглядатись як спосіб адаптації суб'єкта підприємництва до безперервно змінюваних ринкових умов через проведення комплексу заходів організаційно- економічного, техніко-технологічного і фінансового характеру, що забезпечують його економічне зростання.

Відповідно Закону України «Про відновлення платоспромож­ності боржника або визнання його банкрутом» № 2343-ХП від 14.05.1992 року реструктуризація підприємства - це здійснення комплексу організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, виробничо-технічних заходів, спрямованих на реорга­нізацію підприємства, зміна форми власності, системи керування, організаційно-правової форми, для фінансового оздоровлення під­приємства, збільшення обсягів випуску конкурентоздатної продук­ції, підвищення ефективності виробництва і задоволення вимог кре­диторів.

Необхідність проведення реструктуризації може визначатися широким колом зовнішніх і внутрішніх факторів. До зовнішніх факторів реструктуризації відносяться:

• технологічний прогрес (новітні технології, передові методи комунікації та інформаційного зв'язку; зниження затрат на обробку даних, ефективні транспортні мережі);

• міжнародна економічна інтеграція (скорочення торгівельних і митних бар'єрів, більш вільний потік капіталу, підвищення мобіль­ності робочої сили, утворення економічних блоків та союзів, моне­тарна інтеграція та створення міжнародних валют);

• докорінні зміни на ринках розвинутих країн (уповільнення темпів розвитку цих країн, більш агресивний експорт і пошук до­даткових ринків збуту, зменшення ступеня державного регулювання економіки);

• зміни соціально-економічних систем (трансформація еконо­мічних систем країн Центральної та Східної Європи і Азії, зростан­ня частки приватного сектору);

• політика уряду (податкова, кредитна, митна, соціальна, інфор­маційна).

До внутрішніх факторів реструктуризації відносяться:

• незадовільний рівень загального менеджменту (слабка орієн­тація на ринок, відсутність стратегії, низька кваліфікація кадрів);

• слабкий фінансовий менеджмент з питань: управління грошо­вими потоками, прийняття інвестиційних рішень, управління затра­тами;

• неконкурентоспроможність продукції (робіт, послуг) (поява нових продуктів (робіт, послуг) і конкурентів, виробництво застарі­лої продукції, падіння обсягів продажу);

• високі затрати (високий рівень точки беззбитковості, високі постійні затрати, високі змінні затрати, високий рівень втрат, висо­ка вартість сервісу);

• слабка робота служби маркетингу або її повна відсутність;

• конфлікт інтересів (власників, робітників, клієнтів, партнерів).

Реструктуризація є лише частиною загальної програми реформу­вання суб'єкта підприємництва, отже, її можна розглядати як один з ключових механізмів реформування, що ведуть до підвищення ефективності діяльності підприємства. Будь-яка реструктуризація має проводитися на підставі певних принципів (табл. 10.1).

Характер та особливості реструктуризаційних процесів значною мірою залежать від виду реструктуризації (табл. 10.2).

Кожна із зазначених форм реструктуризації припускає проведен­ня цілого комплексу заходів, спрямованих на вдосконалення й опти- мізацію відповідної сфери підприємства.

Зміни, які проводяться в процесі реструктуризації, можуть здій­снюватись у таких формах:

• модернізації - оновлення устаткування і технології;

• реорганізації - зміни методів і розподілу праці; створення но­вих підприємств;

• адаптації - пристосування елементів підприємства до поточ­них умов;

• нововведень - продуктових і процесів.

Таблиця 10.1

Принципи реструктуризації суб'єктів підприємництва

Принципи Характеристика дії принципів
Цілеспрямованість Передбачає посилення певного аспекту розвитку під­приємства (соціальна, науково-технологічна, ринкова спрямованість тощо)
Планомірність Передбачає усвідомлені організаційні зміни структури виробництва
Керованість Передбачає управління реструктуризацією на принци­пах стратегічної мети та оптимізації розподілу повнова­жень між структурами і рівнями влади
Системність Проведення структурної модернізації, що передбачає її поширення на об'єкт реструктуризації як цілісної систе­ми зі всіма її рівнями або підсистемами по вертикалі і горизонталі
Комплексність Проведення структурних змін вимагає взаємозв'язку і взаємозгоди всіх елементів і об'єктів реструктуризації відповідно до її мети і способів здійснення
Інноваційне онов­лення Передбачає здійснення структурної реструктуризації на основі сучасної техніки і технології різних характерис­тик виробництва
Вигідність і зацікавленість Раціональне вико- Передбачає зацікавленість працівників, менеджерів всіх рівнів виробництва

Передбачає урахування всіх можливих позитивних і не-

ристання природ­них ресурсів та екологічна безпека гативних соціально-екологічних наслідків від реалізації змін у виробництві як для підприємства, так і для суспільства в цілому
Економія праці Передбачає в першу чергу підвищення продуктивності праці та економію матеріалів
Адаптація Передбачає адаптацію структурних змін до нових геополітичних і ринкових умов, світового розподілу праці, вимог внутрішнього і зовнішнього ринку
Перманентність Передбачає постійний характер проведення певних структурних змін відповідно до трансформації потреб людей, суспільства і держави, досягнень НТП, у першу чергу в інформаційній сфері промислового виробництва
Поєднання територіального і галузевого підходів Передбачає урахування під час планування структур­них змін інтересів і потенціалу території розташування підприємства за пріоритетності загальнодержавних інтересів

Таблиця 10.2

Класифікація видів реструктуризації суб'єктів підприємництва

Класифі­

каційна

ознака

Види

реструкту­

ризації

Характеристика та складові виду реструктуризації
1 2 3
Цільова

спрямова­

ність

реструкту­

ризації

Санаційна

реструкту­

ризація

Застосовується, якщо суб'єкт підприємництва знаходиться у передкризовому або кризовому стані та має на меті вийти з нього. Основні на­прямки дій:

• скорочення ресурсів

• скорочення ринків

• скорочення пропозиції

• зменшення обсягів виробництва Використовується при відсутності кризи, але при появі негативних тенденцій з метою їх по­долання та адаптації підприємства до нових ринкових умов. Виділяють:

• просторову диверсифікацію - розвиток нових внутрішніх та зовнішніх ринків

• продуктову диверсифікацію - розвиток нових продуктів, як споріднених так і відмінних

Випереджа­

юча

реструкту­

ризація

Має місце на успішних підприємствах, які передбачають можливість зміни умов функціонування і прагнуть підсилити свої ключові компетенції та конкурентні переваги
Масштаби

реструкту­

ризації

Випереджа­

юча

реструкту­

ризація

Торкається всіх основних аспектів діяльності підприємства, у тому числі: власності, вироб­ництва, менеджменту, фінансів, а також усіх його підрозділів
Комплексна

(повна)

реструкту­

ризація

Перетворення окремого найбільш проблемного аспекту діяльності підприємства (наприклад, реструктуризація менеджменту) або конкрет­ного підрозділу (реструктуризація ремонтного господарства)

Продовження табл. 10.2

1 2 3
Тривалість реструкту­ризації й об­сяги робіт Стратегічна

реструкту­

ризація

Розрахована на тривалу перспективу, передбачає актуалізацію стратегії розвит­ку підприємства і корінну перебудову його діяльності відповідно до обраної стратегії. У рамках стратегічних заходів щодо перетворен­ня виробничих елементів застосовуються:

• введення нових підрозділів і ланок

• ліквідація малоефективних структурних оди­ниць

• виділення окремих виробництв у самостійні підприємства

• проведення злиття підрозділів

• поглинання інших підприємств

Тактична

реструкту­

ризація

Припускає проведення реорганізаційних заходів у рамках існуючої стратегії і спрямова­на на досягнення середньострокових цілей
Поточна

реструкту­

ризація

Припускає проведення невідкладних пере­творень підприємства в короткий термін (тиж­день, місяць)
Сфера

реструкту­

ризації

Реструкту­

ризація

управління

Спрямована на удосконалювання системи ме­неджменту підприємства і приведення його у відповідність до зовнішніх умов, у тому числі:

• перехід до нового типу організаційної струк­тури управління

• виділення центрів фінансової відповідальності

• використання «управління за цілями»

• автоматизація процесу управління

• зміна структури і якості трудового колективу (реструктуризація трудових ресурсів)

• удосконалення системи мотивації праці


Продовження табл. 10.2

1 2 3
Сфера

реструкту­

ризації

Реструкту­ризація ви­робництва (операційна) Припускає зміни у виробничо-господарській діяльності підприємства з метою підвищення його конкурентоздатності:

• диверсифікованість діяльності

• розширення асортименту продукції (послуг)

• перепрофілювання виробництва

• підвищення конкурентоздатності продукції

• впровадження прогресивних технологій

• модернізація устаткування й ін.

Реструкту­

ризація

необоротних

активів

Спрямована на підвищення ефективності вико­ристання основних засобів підприємства:

• продаж основних фондів, які не використо­вуються

• передача основних фондів на баланс інших організацій

• здача майна в оренду

• використання зворотного лізингу й ін.

Фінансова

реструкту­

ризація

Спрямована на поліпшення використання фінансових ресурсів і підвищення фінансової стійкості підприємства (ліквідності, плато­спроможності, фінансової незалежності):

• реструктуризація кредиторської заборгованості

• додаткова емісія акцій

• продаж частини акцій підприємства

• передача частини майна в рахунок погашення заборгованості

• випуск облігацій

• заморожування інвестицій

• залучення додаткових позикових засобів

• скорочення дебіторської заборгованості

• проведення взаємозаліків

• реалізація фінансових інвестицій

• приведення витрат відповідно до доходів , розробка програм

• зниження витрат

• створення системи керування грошовими по - токами

• оптимізація використання коштів


Продовження табл. 10.2

1 2 3
Об'єкт ре­формування Ринкова реструктури­зація (об'єкт

- система

поставки і

збуту)

Присвячена формам управлінської діяльності і передбачає оцінку, подальший вибір і форму­вання ефективної організації систем поставок і збуту підприємств
Фінансова реструктури­зація (об'єкт

- грошові потоки усередині підприєм­ства)

Традиційно є основним напрямом у комплексі заходів з реструктуризації підприємства.

Це пов'язано з тим, що головна мета реструктуризації для підприємства на сьогодні - виведення підприємства з кризи

Соціальна реструкту­ризація (об'єкт - трудові ре­сурси) Визначається як спосіб зняття суперечностей у соціально-економічній діяльності підпри­ємства на тривалий період за допомогою невідкладних заходів, як правило, за рахунок власних ресурсів. Це торкається основної господарської діяльності підприємства, резуль­татом якої є стійкий соціальний клімат
Екологічна реструкту­ризація (об'єкт - взаємодія з навколишнім середови­щем) Розглядається з погляду загального задуму індивідуального проекту трансформації підприємства, здійснюється в довгостроко­вому періоді, ґрунтується на результатах оперативної реструктуризації і передбачає залучення як внутрішніх, так і зовнішніх дже­рел фінансування з метою ліквідації загроз порушення екологічної рівноваги в ділянці функціонування підприємства
Науково- технологічна реструкту­ризація (об'єкт - система нау- ково-техно-

логічного розвитку ви­робництва)

Структурні перетворення певної сукупності об'єктів усередині підприємства, а також внутрішньосистемних відносин, спрямованих на створення і ефективне функціонування єдиної системи «наука - технологія - вироб­ництво», метою якої є забезпечення без­перервного науково-технологічного розвитку підприємства і підвищення рівня його науково- технологічного та інноваційного потенціалу

Продовження табл.

10.2
1 2 3
Зміна

масштабів

підприєм­

ства

Без зміни

масштабів

підприємства

Перетворення
Укрупнення

підприємства

Зростання вартості сукупних активів

підприємства:

• злиття

• приєднання

• придбання активів

Розукруп­

нення

підприємства

Зниження вартості сукупних активів

підприємства:

• поділ

• виділення

• внесення частини майна підприємства в ста­тутний капітал нової юридичної особи разом з іншими засновниками, передача не використо­вуваних

Джерела

фінансу­

вання

Власні кошти
Позикові кошти
Змішане фінансування
Права

власності

Зі зміною складу або структури власників
Не передбачає такої зміни складу або структу­ри власників
Відобра­ження результатів реструкту­ризації в балансі під­приємства Реструкту­

ризація

активів

Сукупність заходів, спрямованих на зміну структури і змісту-активу балансу:

• продаж основних засобів

• продаж товарно-матеріальних цінностей

• оптимізація виробничих запасів

• здача майна в оренду

• реалізація (придбання) фінансових інвестицій

• скорочення дебіторської заборгованості

• оптимізація використання вільних коштів і ін.

Реструкту­

ризація

пасивів

Сукупність заходів, спрямованих на зміну структури і змісту пасиву балансу:

• збільшення (зменшення) статутного капіталу

• випуск облігацій

• конверсія боргу у власність

• погашення кредитів

• залучення додаткових кредитів

• скорочення (збільшення) кредиторської заборгованості


Продовження табл. 10.2

1 2 3
Обов'язко­вість про­ведення реструкту­ризації Обов'язкова

(примусова)

реструкту­

ризація

Здійснюється за рішенням органу державного управління або арбітражного суду
Добровільна

реструкту­

ризація

Здійснюється за рішенням власників або менеджерів підприємства

Таким чином, реструктуризація в широкому розумінні:

• передбачає комплексність змін, а не зміни тільки однієї сфери функціонування (маркетинг, фінанси, виробництво);

• є постійним інструментом управління, а не реалізацією одно­разової мети;

• може охоплювати майнові перетворення як елемент змін;

• підлягає модифікації і корегуванню в ході реалізації.

Процедура реструктуризації підприємств здійснюється з дотри­манням вимог нормативно-правових актів, що діють на момент її проведення. Так, до нормативно-правових актів, що регламентують порядок здійснення реструктуризації є:

1. Положення про порядок реструктуризації підприємств, за­тверджене Наказом Фонду державного майна України № 667 від 12 квітня 2002 року із змінами від 04 травня 2007 р.;

2. Методичні вказівки з проведення реструктуризації державних підприємств», затверджені Наказом Міністерства економіки Украї­ни № 9 від 23 січня 1998 року.

До сфери дії Положення про порядок реструктуризації підпри­ємств належать такі підприємства, як:

а) державні підприємства, функції з управління майном яких у зв'язку з прийняттям рішення про приватизацію належать Фонду Державного майна України (ФДМУ);

б) господарські організації, у статутних фондах яких корпора­тивні права держави перевищують 50 відсотків.

Для господарських організацій, у статутних фондах яких дер­жавна частка становить менше 50 відсотків плюс 1 акція, норми цього положення мають рекомендаційний характер

Реструктуризація підприємства здійснюється з дотриманням ви­мог нормативно-правових актів, які є чинними на момент її прове­дення.

Порядок реструктуризації підприємств передбачає:

1) прийняття рішення про реструктуризацію підприємства.

Ініціатори прийняття рішення про реструктуризацію підприємства поділяються саме за вище відміченим розмежуванням підприємств на державні та господарські організації. Так, для державних підпри­ємств ініціаторами можуть бути:

• керівництво підприємства;

• уповноважені органи, до сфери управління яких належало підприємство до прийняття рішення про приватизацію;

• комісія з приватизації цього підприємства;

• Антимонопольний комітет України.

Для господарських організацій ініціаторами реструктуризації можуть виступати:

• уповноважені органи управління;

• правління господарської організації за погодженням з нагля­довою радою;

• уповноважені особи.

З метою розгляду питання про прийняття ФДМУ рішення про реструктуризацію ініціатор подає відповідне звернення, до якого додаються:

• протоколи (витяги з протоколів) засідань правління та нагля­дової ради господарської організації, комісії з приватизації з пропо­зицією щодо проведення реструктуризації підприємства;

• інформація про стан приватизації підприємства;

• аналіз організаційної структури підприємства;

• аналіз ринків збуту товарів (робіт, послуг), які випускаються (надаються) підприємством;

• інформація про фінансовий стан підприємства (з обов'язковим зазначенням причин незадовільного фінансово-майнового стану підприємства);

• пропозиції щодо змісту заходів з реструктуризації;

• техніко-економічне обґрунтування доцільності проведення ре­структуризації підприємства.

Після розгляду поданих до ФДМУ матеріалів (аналізу фінансово-
го стану підприємства, який здійснюється відповідно до Положення про порядок здійснення аналізу фінансового стану підприємств, що підлягають приватизації) готуються висновки про доцільність про­ведення реструктуризації підприємства. Термін підготовки висно­вків про доцільність проведення реструктуризації підприємства має не перевищувати одного місяця з моменту надходження до ФДМУ відповідного звернення.

На підставі висновків про доцільність проведення реструкту­ризації підприємства готується проект наказу щодо прийняття рі­шення про реструктуризацію. Якщо проведення реструктуризації визнано недоцільним, то ФДМУ письмово інформує про це її іні­ціаторів.

Інформація щодо прийняття рішення про реструктуризацію під­приємства та про припинення процесу реструктуризації підлягає опублікуванню в офіційному друкованому органі ФДМУ не пізніше п'ятнадцяти діб з дня видання відповідного наказу;

2) створення комісії з реструктуризації підприємства. Комісія утворюється відповідно до наказу ФДМУ протягом п'ятнадцяти діб від дня прийняття рішення про реструктуризацію підприємства. До складу комісії разом з представниками ФДМУ можуть бути включе­ні представники:

Антимонопольного комітету України (для підприємств, які за­ймають монопольне становище на відповідному ринку товарів або послуг);

• уповноважених органів управління;

• адміністрації державного підприємства або правління госпо­дарської організації; наглядової ради господарської організації;

• органу, що представляє інтереси трудового колективу підпри­ємства (профспілкового комітету чи ради трудового колективу).

Формування складу комісії організовує ФДМУ, для чого письмо­во інформує зазначені органи про прийняття рішення про реструк­туризацію підприємства та подає запити до них щодо кандидатур членів комісії. Основними завданнями комісії є: визначення напрям­ків та змісту заходів з реструктуризації підприємства; організація розробки плану реорганізації та контроль за його виконанням.

Відповідно до покладених на комісію завдань вона здійснює такі функції:

1) розглядає пропозиції органів управління підприємства, а та­кож потенційних інвесторів щодо заходів з реструктуризації підпри­ємства, у тому числі щодо його реорганізації, та схвалює їх;

2) разом з керівництвом державного підприємства або правлін­ням господарської організації організовує розробку плану реоргані­зації, розглядає його на своєму засіданні та схвалює його;

3) погоджує підготовлені керівництвом державного підприєм­ства або правлінням та наглядовою радою господарської організації пропозиції щодо списання, продажу,консервації, передачі в оренду, комунальну власність майна підприємства, а також пропозиції щодо майна підприємства, на базі якого доцільно створити в процесі ре­структуризації нові юридичні особи;

4) розглядає та погоджує бізнес-плани та установчі документи юридичних осіб,створення яких передбачено планом реорганізації, на базі майна підприємства, щодо якого прийнято рішення про ре­структуризацію;

5) здійснює контроль за впровадженням плану реорганізації.

Основними принципами роботи комісії з реструктуризації під­приємства є: дотримання вимог законодавства; колегіальність при­йняття рішень; обґрунтованість прийняття рішень.

Комісія має такі повноваження:

• отримувати документи, статистичну та іншу інформацію про діяльність підприємства, необхідні для здійснення покладених на неї функцій;

• подавати до ФДМУ пропозиції щодо внесення змін до плану реорганізації розміщення акцій в частині перенесення терміну їх розміщення у зв'язку з проведенням робіт з реструктуризації під­приємства;

• внесення змін до плану розміщення акцій господарської орга­нізації в частині перенесення терміну їх розміщення здійснюється ФДМУ після затвердження плану.

У разі необхідності, за результатами реструктуризації вносити зміни до плану приватизації; подавати до ФДМУ пропозиції щодо залучення до робіт, пов'язаних з реструктуризацією підприємства, експертів, відібраних на конкурсних засадах відповідно до чинного законодавства, оплату послуг яких передбачається здійснювати за рахунок коштів, передбачених Державною програмою приватизації
на виконання робіт, пов'язаних з реструктуризацією; схвалювати або відхиляти подані на її розгляд матеріали і пропонувати зміни та доповнення до них; готувати та подавати до ФДМУ пропозиції про продовження терміну розробки плану реорганізації; готувати та по­давати до ФДМУ пропозиції про припинення реструктуризації під­приємства; подавати до ФДМУ пропозиції стосовно забезпечення проведення реструктуризації. Формою роботи комісії є засідання, які проводяться в міру потреби, але не рідше одного разу на квартал. Дата проведення засідання визначається головою комісії. Рішення комісії приймаються на засіданнях за результатами голосування простою більшістю голосів. У разі рівної кількості голосів при го­лосуванні приймається рішення, за яке проголосував голова комісії. Рішення комісії є правомірними за умови присутності на засіданні не менш як 2/3 її членів. Результати засідання комісії оформляються протоколом, який підписується всіма членами комісії.;

3) розроблення та впровадження плану реструктуризації підприємства. План розробляється у відповідності до Типового плану реструктуризації та досудової санації господарських това­риств, у статутних фондах яких державна частка становить більше 50 відсотків, затвердженого наказом ФДМУ № 2502 від 17.11.2004 р. Проект плану реструктуризації підприємства перед поданням до ФДМУ на затвердження у місячний термін погоджується з уповно­важеними органами управління, іншими центральними органами виконавчої влади, місцевим органом виконавчої влади, а також у разі потреби, яка визначається комісією з реструктуризації підпри­ємства, з іншими зацікавленими органами виконавчої влади. План має бути розглянутий та погоджений наглядовою радою та органом, що представляє інтереси трудового колективу підприємства (проф­спілковим комітетом чи радою трудового колективу). У разі відсут­ності пропозицій до плану реорганізації у визначений термін він вважається погодженим.

План реструктуризації державного підприємства та господар­ської організації, функції з управління 100 відсотками акцій якої належать ФДМУ, затверджується наказом ФДМУ. А план реструк­туризації господарської організації, акції якої частково продано, за­тверджується вищим органом господарської організації (загальни­ми зборами акціонерів).

Якщо затвердження плану належить до компетенції вищого ор­гану господарської організації, то ФДМУ ініціює у встановленому законодавством порядку скликання позачергових загальних збо­рів акціонерів господарської організації, до порядку денного яких вноситься питання щодо затвердження плану реорганізації.

З метою впровадження плану реорганізації підприємства про­тягом п'яти днів від дня його затвердження керівник державного підприємства (голова правління господарської організації) видає наказ про організацію проведення реструктуризації підприєм­ства, у якому мають бути визначені терміни виконання кожного заходу та особи, відповідальні за їх виконання. Загальний тер­мін впровадження плану реорганізації не повинен перевищувати одного року від дати його затвердження. За обґрунтованою про­позицією керівництва державного підприємства або правління господарської організації, погодженою з наглядовою радою та схваленою комісією з реструктуризації підприємства, ФДМУ або вищий орган господарської організації може прийняти рішення про перенесення строків виконання окремих заходів з реструкту­ризації. Зміни та доповнення до плану реорганізації підприєм­ства вносяться та затверджуються у такому самому порядку, що й план.

Правління господарської організації (адміністрація державного підприємства) не пізніше двадцяти п'яти днів після закінчення кож­ного кварталу готує та подає ФДМУ погоджену комісією інформа­цію про виконання заходів, передбачених планом реструктуризації, пояснювальну записку щодо невиконання заходів плану.

ФДМУ протягом п'яти днів від дня отримання інформації прав­ління господарської організації (адміністрації державного підпри­ємства) про виконання усіх заходів, передбачених планом, видає наказ про припинення роботи комісії та процесу реструктуризації підприємства.

Отже, процес реструктуризації підприємства починається з мо­менту прийняття ФДМУ рішення про реструктуризацію і вважа­ється завершеним на підставі наказу ФДМУ про припинення цього процесу.

2.

<< | >>
Источник: Грушко В.І., Наконечна О.С., Чумаченко О.Г.. Національні фінанси: Підручник. - К. : ВНЗ «Універси­тет економіки та права «КРОК»,2017. - 660 с.. 2017

Еще по теме Реструктуризація підприємства, її зміст і порядок проведення:

  1. 1.1. Завдання і напрями структурно-інтегрованої фінансової політики у перехідній економіці
  2. 3.2.3. Проблеми вдосконалення механізмів оподаткування
  3. 6.1. МЕХАНІЗМ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ В СУЧАСНИХУМОВАХ
  4. ПРОГРАМА КУРСУ «ФІНАНСИ, ГРОШІ ТА КРЕДИТ»
  5. термінологічний словник
  6. 1. 2. Розвиток соціальної сфери як середовища задоволення потреб та інтересів територіальної громади
  7. 3.2. Формування інституту корпоративного соціального партнерства в соціальній сфері міст і регіонів
  8. 3. 3. Організаційні форми реалізації соціального корпоратизму у функціональних секторах соціальної сфери міст
  9. 3.2. Етапи реформування економічних відносин в аграрному секторі
  10. 4.2.Особливості бюджетно-податкової та кредитно-фінансової політики в аграрному секторі
  11. ТЕМА 9. ПОДАТКИ І ПОДАТКОВА СИСТЕМА
  12. ФІНАНСОВИЙ СЛОВНИК
  13. ДОДАТКИ