Митно-тарифне і нетарифне регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності

Розвиненість зовнішньоекономічної діяльності характеризує від­критість економіки, її включення до загальносвітових економічних процесів. У свою чергу стан, масштаб і структура ЗЕД визначені внутрішнім економічним розвитком тієї чи іншої країни.

Поєднання одного з іншим ніде і ніколи не відбувається стихійно. Воно здій­снюється під керівництвом і за безпосередньою участю держави.

У світовій практиці державне регулювання системи зовнішньо­економічної діяльності здійснюється певними загальновизнаними методами, кількість яких постійно зростає. Усі інструменти впливу на зовнішні економічні відносини, які використовує держава, можна певним чином систематизувати по відповідних ознаках:

а) всі методи можна класифікувати залежно від спрямованості дії на економічні процеси:

• протекціоністські - спрямовані на захист внутрішнього ринку від іноземної конкуренції;

• ліберальні - спрямовані на зняття, зниження обмежень у зовнішній торгівлі, що призводить до зростання конкурен­ції з боку іноземних компаній;

б) всі методи можуть поділятися залежно від характеру впливу на економічні процеси:

1) адміністративні (нетарифні):

• ліцензування, квотування;

• заборона окремих видів експорту та імпорту;

• валютні обмеження та валютний контроль;

• заходи, пов'язані з використанням митних та адміністра­тивних формальностей;

2) економічні (митно-тарифні):

• митне регулювання;

• міжнародні стандарти організації експортно-імпортних потоків;

• єдиний тариф;

• банківська процентна ставка;

• курс валют;

• податкова система.

Перелік обставин, при яких в Україні вводиться квотування й ліцензування експортно-імпортних операцій наведено в табл. 13.2.

Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ліцензування зовнішньоекономічних операцій - це комплекс дій ор­гану виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.

Ліцензування зовнішньоекономічних операцій - це комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів

Ліцензія експортна (імпортна) - це належним чином оформле­ний документ, яким суб'єктові зовнішньоекономічної діяльності на­дається право на проведення тих або інших операцій у зовнішньо­економічній діяльності з товаром, що підлягає квотуванню.

Таблиця 13.2

Перелік обставин, при яких в Україні вводиться квотування й ліцензування експортно-імпортних операцій

п/п

Обставини запровадження ліцензування й квотування експорту та імпорту товарів в Україні
1 Значне порушення рівноваги щодо певних товарів на внутрішньому ринку, особливо сільськогосподарської продукції, продуктів рибаль­ства, продукції харчової промисловості та промислових товарів широ­кого вжитку першої необхідності або інших товарів, що мають вагоме значення для життєдіяльності в Україні
2 Необхідність забезпечення захисту життя, здоров'я людини, тварин або рослин, навколишнього природного середовища, громадської моралі, національного багатства художнього, історичного чи археологічного значення або захисту прав інтелектуальної власності, а також відпо­відно до вимог державної безпеки
3 Експорт (імпорт) дорогоцінних металів, крім банківських металів
4 Необхідність застосування заходів захисту вітчизняного товаровироб­ника
5 Необхідність забезпечення захисту патентів, торгових марок та автор­ських прав
6 Необхідність забезпечення виконання міжнародних договорів України
7 Різке погіршення стану платіжного балансу та зовнішніх платежів (якщо інші заходи є неефективними)
8 Різке скорочення або мінімальний розмір золотовалютних резервів

У відповідності із Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» розрізняють шість видів ліцензій експортних (імпорт­них) (рис. 13.6).

Рис. 13.6. Види експортних (імпортних) ліцензій

Генеральна ліцензія - відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) і/або з певною країною (гру­пою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому то­варі (товарам).

Разова (індивідуальна) ліцензія - разовий дозвіл, що має імен­ний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб ‘єктам зовнішньоекономічної діяльності на період не менше того, котрий необхідний для здійснення експортної (ім­портної) операції.

Відкрита (індивідуальна) ліцензія - дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менш одного місяця) з визначенням його загального обсягу.

Антидемпінгова (індивідуальна) ліцензія - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого стро­ку певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового роз­слідування й/або антидемпінгових мір.

Компенсаційна (індивідуальна) ліцензія - належним чином оформлене право на імпорт в Україну протягом установленого стро­ку певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидованого роз­слідування й/або компенсаційних мір.

Спеціальна ліцензія - належним чином оформлене право на ім­порт в Україну протягом установленого строку певного товару (то­варів), що є об'єктом спеціального розслідування й/або спеціальних заходів.

Видача ліцензій суб'єктам підприємницької діяльності, що заре­єстровані на території України, незалежно від форм власності, здій­
снюється Міністерством економічного розвитку і торгівлі України відповідно до наказів міністерства: «Про затвердження Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій» № 47 від 17.04.2000 р.; «Про порядок ліцензування імпорту товарів» № 302 14.09.2007 р.; «Про порядок ліцензування експорту товарів» № 991 від 09.09.2009 р.

Для одержання ліцензії суб'єкт підприємницької діяльності по­винен представити такі документи:

• заявка на ліцензію;

• лист-звернення щодо оформлення ліцензії з гарантією оплати державного збору за її оформлення;

• копія контракту, усі додатки і специфікації до нього, завірені керівником суб'єкта підприємницької діяльності;

• погодження відповідної уповноваженої на це установи;

акт експертизи товару, виданий Торгово-промисловою палатою України чи її регіональним відділеннями з позначенням коду товару по УКТЗЕД.

Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність» ви­значено, що квота експортна (імпортна) являє собою, граничний обсяг певної категорії товарів (виражений у натуральних або вар­тісних одиницях), що дозволено експортувати з території України, депортувати на територію України) протягом установленого строку.

Квотування в Україні здійснюється шляхом видачі індивідуаль­них ліцензій, причому загальний обсяг експорту (імпорту) по таких ліцензіях не повинен перевищувати обсягу встановленої квоти. На­приклад, якщо на експорт срібла встановлена квота, то суб'єкт, що хоче його здійснювати, повинен одержати індивідуальну експортну ліцензію з визначенням у ній обсягів вивозу срібла.

Таким чином, реалізація встановлених квот здійснюється за до­помогою ліцензування, у той час як режим ліцензування може бути також уведений і на ті товари, квоти на які не встановлені: просто для контролю. Загальний обсяг експорту (імпорту) по індивіду­альних ліцензіях має не перевищувати обсягу встановленої квоти. Необхідно звернути увагу нате, що на кожен вид товарів може вста­новлюватися тільки один вид квоти (табл.10.3).

16 травня 2008 року набув чинності Закон України «Про рати­фікацію Протоколу про вступ України до Світової організації тор-

Таблиця 13.3

Застосовування в Україні квоти по зовнішньоекономічних операціях

Види квот Визначення квоти
Квоти (контингенти) глобальні Квоти, які встановлюються по товару (товарах) без вказівки конкретних країн (груп країн), куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується
Квоти (контингенти) групові Квоти, які встановлюються по товару (товарах) з визначенням групи країн, куди товар (товари) експортується або з яких він (вони) імпортується
Квоти (контингенти) індивідуальні Квоти, які встановлюються по товару (товарах) з визначенням конкретної країни, куди товар (товари) може експортуватися або з якої він (вони) може імпортуватися
Квоти антидемпінгові Граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антидемпінгового розсліду­вання й/або антидемпінгових мір, що дозволяється імпортувати в Україну протягом установленого стро­ку і який визначається в натуральних/або вартісних одиницях виміру
Квоти компенсаційні Граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є об'єктом антисубсидованого роз­слідування й/або компенсаційних мір, що дозволя­ється імпортувати в Україну протягом встановле­ного строку і який визначається в натуральних/або вартісних одиницях виміру
Квоти спеціальні Граничний обсяг імпорту в Україну певного товару (товарів), що є. об'єктом спеціального розслідування й/або спеціальних мір, що дозволяється імпортувати в Україну протягом установленого строку і який визначається в натуральних/або вартісних одиницях виміру

гівлі» № 250-VI від 10.04.2008. Цей Закон ратифікує Протокол про вступ України до Світової організації торгівлі (надалі - Протокол), який підписаний у Женеві 5 лютого 2008 року. З набранням чиннос­ті Протоколу Україна приєднується до Угоди про Світову організа­цію торгівлі (Марракеська угода про заснування Світової організа­ції торгівлі) та, відповідно до статті XII Угоди про СОТ стає членом Світової організації торгівлі.

До нетарифного методу державного регулювання ЗЕД також від­носиться валютний контроль.

При проведенні зовнішньоекономічної діяльності, зокрема при експорті-імпорті товарів (робіт, послуг), суб'єкти зовнішньоеконо­мічної діяльності в якості розрахунків використовують валютні цін­ності.

Порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті за господар­ськими операціями резидентів регулюється Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР. Згідно із цим Законом, виручка резидентів в іно­земній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в упов­новажених банках у терміни сплати заборгованості, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з моменту митного оформлення (оформлення вантажної митної декларації) експортова­ної продукції, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акту або іншого документу, який засвідчує виконання робіт (надання послуг), експорт прав інтелек­туальної власності.

У разі здійснення резидентами імпортних операцій за зовніш­ньоекономічними договорами, що передбачають відстрочки поста­чання, Імпорт має надійти в Україну у терміни, зазначені в договорі, але не пізніше 180 календарних днів з моментуздійснення авансово­го платежу або виставлення векселя на користь постачальника ім­портованої продукції (робіт, послуг). При здійсненні розрахунків за імпортними операціями у формі документарного акредитива товари (роботи, послуги), що є предметом зовнішньоекономічного догово­ру, який передбачає таку форму розрахунків, мають надійти в Украї­ну протягом 180 календарних днів з моменту здійснення платежу уповноваженим банком на користь нерезидента.

Порушення резидентами вищезазначених строків тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсот­ка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за ва­лютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Днем виникнення заборгованості вважається перший день піс-
ля закінчення законодавчо встановлених термінів розрахунків за експортними, імпортними, лізинговими операціями або термінів, установлених відповідно до раніше отриманих за цими операціями ліцензій.

Митно-тарифне регулювання є комплексом заходів щодо вста­новлення і застосування ставок мита (ввізного, вивізного, спеці­ального), обкладення митом в межах окремих преференційних режимів, контролю за митною вартістю товарів, класифікацією товарів і країною походження товарів в цілях повноти стягнення мита.

Основи митно-тарифного регулювання в Україні визначаються Митним кодексом України від 13 лютого 2012 року, Законами Украї­ни «Про митний тариф України» № 2371-III від 5 квітня 2001 року.

Основним інструментом митно-тарифного регулювання є дода­ток до Закону України «Про митний тариф України» - митний та­риф України. Цей документ створено на базі Української класифіка­ції товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі - УК-ТЗЕД), яка відповідає Гармонізованій системі опису і кодування товарів (ГС) 1996 р. і Комбінованій номенклатурі ЄЄ (КН ЄЄ).

5.

<< | >>
Источник: Грушко В.І., Наконечна О.С., Чумаченко О.Г.. Національні фінанси: Підручник. - К. : ВНЗ «Універси­тет економіки та права «КРОК»,2017. - 660 с.. 2017

Еще по теме Митно-тарифне і нетарифне регулювання зовнішньоекономічноїдіяльності:

  1. Тарифное и нетарифное регулирование внешнеэкономической деятельности
  2. 47. Тарифные и нетарифные методы регулирования международной торговли
  3. 4.2. Государственная политика в области внешней торговли. Государственное регулирование внешней торговли, тарифные и нетарифные методы.
  4. 3.1. Фінансово-бюджетне регулювання. 3.2. Податкове регулювання. 3.3. Грошово-кредитне регулювання. 3.4. Державне регулювання ринку цінних паперів
  5. 36. Сущность нетарифных ограничений и разница между экономическими и административными нетарифными ограничениями
  6. ТАРИФНЫЕ ЛЬГОТЫ (ТАРИФНАЯ ПРЕФЕРЕНЦИЯ)
  7. 11.1. Сутність і мета соціальної політики. 11.2. Основні завдання та показники соціальної політики. 11.3. Реальні доходи населення та їх регулювання. 11.4. Регулювання обсягу споживання матеріальних благ і послуг. 11.5. Державне регулювання оплати праці. 11.6. Регулювання ринку праці та зайнятості населення
  8. 1.1. Вади ринкового саморегулювання. 1.2. Функції держави в сучасній економіці. 1.3. Сутність державного регулювання економіки. 1.4. Методи державного регулювання економіки. 1.5. Система органів державного регулювання економіки
  9. НЕТАРИФНЫЕ БАРЬЕРЫ
  10. НЕТАРИФНЫЕ ОГРАНИЧЕНИЯ
  11. ОГРАНИЧЕНИЯ, НЕТАРИФНЫЕ
  12. Вопрос 3 Нетарифные методы регулирования.
  13. Вопрос 3 Нетарифные методы регулирования.
  14. 3.2. Нетарифные методы регулирования
  15. НЕТАРИФНОЕ РЕГУЛИРОВАНИЕ
  16. 4.2. Нетарифное регулирование внешнеэкономических связей
  17. Виды нетарифных ограничений
  18. 2.6. Нетарифные меры регулирования внешнеэкономической деятельности
  19. 39. Тарифная система (ТС): сущность, элементы