3.1. Розробка умов для впровадження сучасних інформаційних технологій у систему державного управління

На теперішньому етапі цілком виправданим є висловлювання, що Internet багатоспрямована комунікаційна модель, в якій кожен абонент мережі може мати можливість спілкуватись з іншим окремим абонентом або групами чи від власного імені, чи від імені групи.

В цьому плані доцільним є використання Internet як засобу інформації.

Вивчення властивостей та характеристик засобів інформації дозволяє порівняти ступінь значущості для маркетингу їх різних типів, як традиційних, так і тих, що з’явились нещодавно. Поняття «традиційні засоби інформації» включає в себе засоби масової інформації, такі, як телебачення, радіо, а також пряму поштову рекламу: Direct Mail та персональне «живе» спілкування (world-ofmouth advertising – усна інформація).

Під новими засобами слід розуміти, перш за все, електронні діалогові засоби інформації (Videotex), інформаційні системи на компакт-дисках, інтерактивні сітьові послуги, а також діалогові інформаційні мультизасоби, що з’явились останнім часом, подібні до інтерактивного телебачення.

У порівнянні з традиційними засобами, нові надають більшу ступінь контролю та свободи вибору з боку споживача, а також роблять можливим доступ до більш диференційованої інформації. Однак, при більш детальному вивченні виявляється, що наприклад ITV має тенденцію копіювати традиційні інформаційні засоби у силу того, що воно базується на тій однонаправленій моделі, в якій основний інформаційний потік спрямовано від продавця до покупця.

Діяльність зі створення Мережі за останні чотири десятиліття в основному можна поділити на чотири етапи;

– період до 60-х років, на протязі якого з’явились основні ідеї створення комп’ютерної мережі, зокрема ідея комутації пакетів та можливості розподілу ресурсів у всіх комп’ютерних мережах.

– період до 70-х років, коли було розроблено технологію комутації пакетів та її можливості було продемонстровано у декількох експериментальних та комерційних мережах, спочатку з ARPANER (агентство з перспективних дослідницьких проектів). В цей час в основному розвивались технології, включаючи створення локальних мереж та невеликих комп’ютерів для індивідуальних користувачів, які були прабатьками ПК.

– у 80-ті роки почалось широке розгортання мережі та комерціалізація технології. Промисловість розпочала виробництво та продаж ПК та робочих станцій, локальних мереж та відповідного програмного забезпечення. Протокол управління передаванням/між сітьовий протокол TCP/IP (Transmission Control Protocol/Internet Protocol) стають нормативними протоколами для комп’ютерного зв’язку. На зміну ARPANER прийшла мережа Національного наукового фонду NSFNET (National Science Foundational Network) в якості передавального середовища. Наприкінці 80-х існували тисячі мереж з десятками тисяч «хостів» (головних комп’ютерів). Більшість з них були локальними та регіональними мережами, сформованими на протязі цього десятиріччя.

– 90-ті роки є десятиліттям комерціалізації Internet.Збільшувалось бажання допустити комерційні взаємозв’язки у мережі NSFNET, починаючи з перших спроб приєднати системи комерційної електронної пошти до частини Internet, що користувалася підтримкою уряду. ARPANER у цей час припинила своє існування. Біллем Ваучера, затвердженим на початку 1993 року палатою представників США, МЕРЕЖА Національного наукового фонду NSFNET перейшла у комерційне використання, підтримка NSFNET федеральним урядом США припинилась. Хоч до 1993 р. мережа Іnternet щорічно приростала на 100%, введення програми перегляду – браузера для Всесвітньої мережі привело до того, що використання цієї мережі набуло величезних масштабів. За оцінками спеціалістів, до 2010 року мережа осягне 10% світового народонаселення.

З початку свого створення, з 60-х років ХХ століття Internet стрімко еволюціонував. Якщо у 60-70 роки він був лише засобом обміну інформацією між науковими центрами, то з початку 90-х років Internet набуває широкої популярності у користувачів. Безумовно, поштовхом до цього послугувала розробка у 1992 році World Wide Web. Всесвітня мережа являла собою принципово нову концепцію представлення інформації та навігації, зрозумілу не тільки комп’ютерникам, але й користувачам. У міру того, як Мережа отримувала усе більшу популярність у користувачів, нею стали цікавитись також державні установи. Перша комерційна інформація, це був баннер, була розміщена в 1994 році на сторінках журналу Wired [15]. 1994 рік вважається роком народження Internet-інформації, а також зародження Internet-комерції: у цьому році вийшов перший комерційний браузер Netscape.

Аудиторія Internet на кінець ХХ століття являла собою, за інформацією, отриманою від аналітиків 1998 року, у мережі 122 млн. користувачів. З них 800 тис. приходиться на Африку, 19,7 млн. на Азію та райони Тихого Океану, 24 млн. на Європу, 0,75 млн. на Середню Азію, 70 млн. (лідери) – Канада та США та 0,75 млн. – Південна Америка. Всього у 1999 році – більше 150 млн. [15].

Темпи росту Internet останні декілька років були надзвичайно високими. Проте, за оцінками спеціалістів, країни пострадянського простору будуть розвиватись більш швидкими темпами, ніж, наприклад, Америка – адже там наявний достатньо високий процент підключених користувачів. У 2000 році зареєстровано користувачів вже 200 млн. [15]. Помітною особливістю стало постійне зростання числа користувачів широкосмугового доступу: за останній рік їх кількість збільшилась на 37 відсотків. І це, судячи з усього не межа, оскільки ринок цих послуг у Китаї, Східній Європі, Латинській Америці, Індії ще дуже далекий від насичення.

Починаючи з 2002 року, число активних читачів новин в Інтернеті зросло майже удвоє. Серед громадян США саме інтернету як головному джерелу інформації віддають перевагу понад 50 мільйонів користувачів. Такі відомості наводить у своєму дослідженні організація Pew Internet & American Life Project. Частково це можна пояснити розширення мережі широкосмугового доступу, частково тим фактом, що будь-яка помітна газета, журнал, а тим більше - телеканал, дублюють інформацію на своєму веб-сайті [156].

Наприкінці 2005 року кількість користувачів інтернету зросла до одного мільярду чоловік, з яких переважна більшість користується інтернет-послугами постійно. Першість утримують США — близько 175 мільйонів чоловік, на другому місці Китай — 111 мільйонів [156]. За іншими даними, вже до 2006 року кількість Інтернет-користувачів у Китаї склала 137 миліонів людей, на 23,4% більше, ніж в 2005 році. Такі дані наводить китайский інформаціонний центр CNNIC (China Internet Network Information Center).

China Daily з посиланням на дослдження CNNIC відмічає, що на протязі двох років КНР теоретично може випередить Сполучені Штати за кількістю інтернет-користувачів. В теперішній час в США до Мережі підключено біля 210 міліонів людей. І якщо Китай збереже поточні темпи зростання інтернет-аудиторії, то до кінця 2008 або до початку 2009 року країна може вийти на перше місце за числом користувачів Мережі [159]. Джерело – http://net.compulenta.ru

Тепер розглянемо кількість користувачів за країнами на кінець тисячоліття та індекс populatin/penetration, тобто відношення кількості людей підключених до всього населення.

Лідером, безумовно, є США: 55 млн. підключених при населенні 270 млн. складає 20,3%. Наступна Австралія з 3 млн. підключених – 16,15%, дала Канада й Фінляндія 14,7% [15].

Кількість та щільність підключення відрізняється від країни до країни в залежності від того, наскільки комунікаційні інфраструктури. Наприклад, якщо для американця дивитись в Internet трансляцію в форматі Реал Відео не являє проблеми, то для нігерійських користувачів, яких зараз нараховується тільки 1 тис. людей, проблемою може бути завантаження банера, їх телефонні лінії можуть працювати із з’єднаннями не вище, ніж 9000 Кбіт/сек.

Україна приймає активну участь у розвитку даного середовища. WWW поступово займає домінуюче місце серед засобів пошуку, передачі інформації, спілкування в Україні. По різних даних, в Україні активними користувачами Інтернету є від 15% до 20% населення. Вплив WWW на українську громаду постійно зростає, складаючи серйозну конкуренцію електронним ЗМІ та друкованим виданням [160].

Internet розвивається досить стрімко. Швидко збільшується кількість видань, присвячених Мережі, що віщує широке її розповсюдження навіть у далеких від техніки галузях. Internet перетворюється в повноцінне джерело корисної інформації для всіх. Процеси розвитку глобальних інформаціно-комунікаційних технологій дуже динамічні у теперішній час, а їх можливості для суспільства й економіки ще тільки починають масштабно використовуватись.

Кількість користувачів Інтернет зараз у світі сягає мільярда і продовжує швидко зростати. У цьому рості приймають участь традиційно високотехнологічні країни (Північна Америка, Європа, далекосхідний регіон), проте останнім часом спостерігається також стрімкий ріст популярності Інтернет і в країнах третього світу.

За даними статистичної служби ЄС, у першому кварталі 2007 року понад 54 відсотки європейських домогосподарств мали доступ до Інтернету (порівняно з 49 відсотками рік тому). 42 відсотки європейців користуються широкополосним (broardband) доступом (рік тому ця частка становила менше третини), що забезпечує вищу швидкість обміну інформації у всесвітній павутині.

Найбільше домогосподарств, які мають доступ до глобальної мережі. Євростат зафіксував у Нідерландах (83 відсотки), Швеції (79), Данії (78), найменшу у Болгарії (19), Румунії (22), та Греції (25) [30].

Загальна кількість сайтів в Інтернеті перевищила 155 мільйонів. Наприкінці грудня 2007 року в Мережі з’явилося 5,4 млн. нових веб-ресурсів, за весь 2007 рік – понад 50 мільйонів. У 2006 році нових сайтів з’явилося близько 30 млн. [6].

Користування Інтернет найбільш характерно для керівників вищого та середнього рівня, кваліфікованих спеціалістів з вищою освітою – вони складають біля половини всіх користувачів. У процесі сегментації інтернет-аудиторії за соціально-економічним статусом, спостерігається приналежність до вищих класів: А (вищий клас), В (вищий-середній), С1 (середній середній клас). Слід зазначити, що чім більшим є охват Інтернетом користувачів, тим більш типовою виглядає така тенденція [16]. Отже, крім кількості користувачів Мережі, динаміка яких розглядається, змінюється й їх якісний стан. Тепер у мережі Інтернет можно зустріти не тільки спеціалістів в галузі комп’ютерних технологій, як це було ще 10 років тому, а все більш широкі прошарки суспільства.

Аналіз стану охвату Інтернет на українській території показує: у березні 2005 року розмір української інтернет-аудиторії, який визначається кількістю унікальних користувачів, які протягом місяця хоча б одного разу відвідали мережу, збільшився порівняно з лютим на 13,46%, або на 761,012 тис. осіб до 6 млн. 414, 405 тис., передають Українські новини. Географічно лідером за кількістю користувачів є Київ - 53,63% відвідувачів (у лютому 52,86%). Користувачі з інших великих міст (Дніпропетровськ, Донецьк, Запорожжя, Львів, Одеса, Харків) склали 32,16% (у лютому 32,89%), а з інших регіонів - 14,21% аудиторії (у лютому - 14,25%).Серед пошуковиків, з яких відбувалися переходи на українські сайти, лідером у березні був yandex.ru - переходи з цієї пошукової системи склали 33,37%. Серед українських користувачів найпопулярнішим був пошуковик google.com, звідкіля на українські сайти переходило 40,87% відвідувачів [157].

Згідно даних компанії Bigmir-Internet, за останній рік кількість підключених до Інтернету українців збільшилася з 2,8 до 4,8 млн. [158].

В Україні найбільш доступними способами підключення до Всесвітньої павутини серед населення є виділені лінії й широкополосні канали (ADSL і мережі кабельного телебачення). Залежно від виду, вони забезпечують швидкість з'єднання з Інтернетом від 64 Кб/с до 38 Мбіт/с.

Провайдери відзначають тенденцію серед населення до переходу на тарифні плани з високою швидкістю й більшими обсягами передплаченого трафіку. Основна причина – поява в Мережі відеофайлів і іншого мультимедіа. Нові абоненти вже не обмежуються читанням новин - вони використовують набагато більше можливостей Мережі.

При великій кількості провайдерів абонплата зараз значно вища, ніж у країнах Західної Європи й Москві. Це пояснюється більшими обсягами інвестицій у розширення мережі каналів зв'язку, їхню оренду, покупку й прокладку, недостатнім попитом на послуги з доступу до Інтернету й високим рівнем зарплати IT-фахівців.

Саме висока ціна абонплати, в першу чергу, стала на шляху проникнення Всесвітньої мережі в регіони України. Якщо в Києві кількість користувачів Інтернету становить 60% від всієї аудиторії країни, те, наприклад, в Одесі - 6,5%, Дніпропетровську - 5,3%, а в Житомирі й зовсім 0,25%. На жаль, дослідження, проведені соціологами в 2003 р. в багатьох країнах показали, що доступ до Інтернету (як основного інформаційного засобу розгортання глобалізації) є своєрідною роздільною лінією між освіченими та неосвіченими, бідними та багатими, чоловіками та жінками [13].

В регіонах серед приватних користувачів все ще залишається популярним доступ до Інтернету за допомогою dial-up, що не так широко дозволяє скористатися можливостями Інтернету.

У той же час темпи підключень фізичних осіб залишаються стабільно високими. За даними Інтернет Асоціації України, за перший квартал 2007 року сумарні доходи від надання послуг доступу українців до Всесвітньої павутини виросли на 169% у порівнянні з тим же періодом 2006 року, а підприємств - на 127%.

На поточний рік учасники ринку прогнозують появу доступних безлімітних тарифів для домашнього користувача, зниження загальної вартості послуги доступу до мережі. Крім того, вони прогнозують збільшення обсягу передплаченого трафіку й зниження вартості мегабайту, відмову від роздільної тарифікації трафіку на українське й закордонний, а також проникнення широкополосних видів підключення в регіони.

Про це говорять і суми витрат українців на Інтернет. За даними Держкомстату, в 2005 році на послуги з надання доступу до мережі вони витратили 143,9 млн. гривень, а в 2006 уже 247,8 млн. И тільки за січень-квітень 2007 року українці витратили на підключення до віртуальності 127,2 мільйони гривень. Провайдери вважають, що ринок інтернет-послуг ще далекий від насичення й буде рости найближчі роки [158].

При розгляді можливостей Мережі в галузі державного управління слід, на наш погляд, в першу чергу звернути увагу на такі обставини:

– тенденції та динаміку розвитку Мережі;

– інформативність мережі і можливість швидкого доступу до інформації;

– ступінь готовності органів державної влади до використання Інтернет як засобу виконання своїх державно-управлінських функцій.

Більшість досліджень засвідчує, що головними проблемами, що хвилюють користувачів в розвитку Інтернет є:

– питання захисту інформації (люди на хочуть подавати свої особисті дані через те, що дана приватна інформація може потрапити до рук нечистих на руку людей);

– можливість цензури: люди бояться, що держава буде втручатися у справи Мережі, намагатись займатися там регулюванням, при цьому багато ресурсів може стати недоступними;

– складності навігації – частина користувачів відчувають складності у пошуку необхідної інформації [17].

Важливим аспектом дослідження є комунікаційні можливості Мережі, а також структура наявних у ній технічних засобів, бо саме вони відповідають за зручність та оперативність доступу до інформації.

Середовище Internet завдяки властивостям інтерактивності, ефекту присутності та інформаційній насиченості (текст, зображення, звук), а також за рахунок використання сітьової навігації перевищує інші засоби інформації за можливостями персонального спілкування з клієнтом. На рис. 3.1, 3.2, 3.3.

Рис. 3.1. Спрощена модель масових комунікацій

На рис. 3.1 подано спрощену модель масових комунікацій, яка лежить в основі багатьох моделей масових комунікацій.

Основна особливість цієї моделі – однобічний потік повідомлень, через який державна установа (Ф) передає інформаційний зміст (зміст) споживачам (С), використовуючи певне комунікаційне середовище (середовище). У відповідності з характером середовища (радіо, телебачення, преса, інформаційні панно) будь-який інформаційний зміст може бути передано споживачу. Зворотній зв’язок між споживачами та державною установою в цій моделі не присутній. Фактично всі сучасні засоби масової інформації засновані націй традиційній моделі процесу зв’язку.

Модель, зображена на рисунку 3.2 являє собою ще одну традиційну модель зв’язку «передавач-приймач», що лежить в основі між абонентського зв’язку.

Рис. 3.2. Модель між абонентського зв’язку типу «передавач-приймач»

Ця модель э інтерактивною (під інтерактивністю у дослідженні розуміють залежність кожного наступного обміну у данному ряді обмінів від результатів співвідношення попереднього та поточного обмінів).

Не дивлячись на те, що в данному разі ілюструється зв’язок тільки між двома споживачами, ця модель легко може бути розширена, щоб представити багатосторонню модель між абонентського зв’язку (конференції по телебаченню, так звані «телемости»). В даному разі середовище вже є менш «пасивним» і саме сприяє зворотному зв’язку між споживачем та державною установою.

Третя модель є багатосторонньою комунікаційною моделлю для інформаційного гіперсередовища, реалізована засобами комп’ютерної мережі. Головна відмінність від попередньої моделі полягає в тому, що ознака інтерактивності притаманна вже самому середовищу, окрім його безпосереднього завдання, що полягає у передачі комерційної інформації.

Властивість інтерактивності є одним з основних факторів, що формують нову поведінку споживача, що включає його у процес безпосередньої взаємодії з продавцем у якості активного учасника, що дозволяє скоріше отримувати інформацію та більш ефективно її засвоювати. Це ж у свою чергу значно підвищує можливості маркетингу у посиленні взаємозв’язку компанія-споживач, компанія-партнер і т.д.

Рис. 3.3. Багатобічна комунікаційна модель інформаційного гіперсередовища (сітьова)

Ще одна перевага Internet, частково пов’язана з проблемою інтерактивності, а саме із забезпеченням стійкого зв’язку з абонентом-користувачем. На рис. 3.4 зображено діаграми Берана [2],що демонструють три різних шляхи поєднання різних об’єктів. У лівій частині рисунка 3.4. (А) зображено централізовану систему, по схемі якої було організовано дальню телефонну мережу. Системи є дуже вразливою.

Централізована система Децентралізована система Розподілена система

(А) (В) (С)

Рис. 3.4. Схема Поля Берана, надійність мереж різної природи ( 1964 р.)

Руйнування центрального вузла приводить до виходу з ладу всієї системи. У центрі рисунка 3.4 (В) показано децентралізовану систему, яка є кроком вперед у порівнянні із попереднім варіантом, хоч все ще залишається вразливою, так як практично кожний об’єкт пов’язанмй рештою мережі лише одним комутаційним вузлом. Якщо цей вузол порушено, об’єкт виявляється відрізаним від мережі.

І, нарешті, у правій частині малюнка 3.4 (С) подано схему розподіленої мережі. Тут практично кожний вузол має множину з’єднань. У своєму дослідженні Беран показав, що якщо надлишковість системи дорівнює 3 та вище, як у варіанті, коли кожен об’єкт у мережі поєднаний своїм комутаційним зв’язком із всіма іншими об’єктами, і, навіть, якщо більша частина вузлів у мережі виявиться непрацездатними або заблокованими, існує вірогідність, що повідомлення досягне адресату.

Сучасний Internet багато в чому нагадує схему організації, запропоновану Бераном, але збільшену до незрівнянно більших масштабів. Фактично Internet – це мережа мереж. Розпочавши шлях від домашнього комп’ютера, e-mail або Web-сторінка часто проходить, досягаючи адресату, через різні мережі, що належать різним компаніям. Під час проходження повідомлення проходить в загальному випадку через мережі, які виглядають як розподілена схема, продемонстрована на рис. 3.4. (С). Така конфігурація робить Internet більш надійним, ніж більшість локальних мереж. Ціле виявляється більш надійним, ніж його складові.

Таким чином, комп’ютерне інформаційне гіперсередовище – Internet визначається як глобальна динамічна розподілена мережа (включаючи усе необхідне апаратне та програмне забезпечення, за допомогою якого реалізується доступ до мережі), яка дозволяє клієнтам та компаніям:

1. надавати та здійснювати інтерактивний доступ до інформаційного вмісту середовища;

2. здійснювати персональне спілкування в даному середовищі.

Internet як соціальне явище – глобальний засіб комунікації, що забезпечує обмін текстовою, графічною, аудіо- та відео- інформацією та доступ до онлайнових служб без територіальних та національних кордонів. Це ефективний інструмент досліджень, розвитку торгівлі та бізнесу, вплива на аудиторію. Технологічні можливості Internet обумовлюють швидкий розвиток світового інформаційного співтовариства, а з його розвитком змінюються й підходи до управління бізнесом та маркетингом.

Питання технологічної досконалості української Мережі включає в себе два головних моменти: структура та структурованість наявної в ній інформації та власне технічних можливостей роботи з нею.

Стосовно обсягів представленої інформації слід зазначити, що бурхливість зростання інформативності Інтернету можливо оцінити за наступними показниками: за оцінками спеціалістів у 1999 р. кількість представлених в Інтернет документів становила біля 100 млн. одиниць, а у 2000 році – 800 млн. од. Отже, з наявного аналізу витікає, що мережа зростає скоріше, ніж її аудиторія.

Оцінка тематичної складової не є можливою за умов великого обсягу переліків інформаційних ресурсів. Скоріше можна надати суб’єктивну думку про ступінь обробленості та ємності тематичних сайтів.

У той же час, рисою, що характеризує український Інтернет та обслуговуючу його інфраструктуру, є структурованість. У самому Інтернеті позиціонування сайтів, в першу чергу крупних, стало суттєво більш обґрунтованим та обдуманим. Відповідно, з’явилась можливість завдання медіа планування стало можливо вирішувати на основі реальних даних, а не інтуїції. Як результат, структуруватись стали й сервісні компаніях, що обслуговують Інтернет. Провайдери доступу до Інтернет перестали виступати і в якості розробника сайтів, і в якості маркетингового консультанта і в якості продавця реальних інформаційних площ.

Стрімке зростання обсягів інформації в Інтернет призвело до необхідності створення спеціальних програм, що дозволяють орієнтуватись у інформаційних ресурсах та швидко знаходити необхідну інформацію. Для вирішення цих завдань найбільш придатним є застосування спеціальних пошукових засобів. Наявні засоби пошуку інформації в Інтернет підрозділяються на:

– пошукові машини (Search Engine), що здійснюють пошук за ключовими словами;

– каталоги об’єктів (Object Directories), подібні до електронних довідників; мають ієрархічну структуру та дозволяють орієнтуватись впритул до окремої конкретної області знань;

– мегапошукові машини (Meta-Search Engine),що дозволяють пошук на декількох пошукових машинах одночасно.

До найбільш відомих пошукових машин відносяться Alta Vista, Excite, Hot Bot, Open Text. Основна перевага таких систем полягає у високій швидкості пошуку та широкий охват. Для пошуку інформації необхідно задати ключове слово (або набір ключових слів), після чого пошукова машина видає перелік Web-сайтів з їх адресами, в яких задані ключові слова наявні [162].

Пошукові машини являють собою глобальні бази даних слів, отриманих при періодичному скануванні простору Інтернет. За допомогою програм-роботів пошукові машини систематично продивляються Інтернет. Отриманий ними інформаційний масив разом із посиланням на те, де знаходиться необхідне слово, зберігаються у вигляді індексних файлів, до яких і здійснюється звернення при вводі конкретного ключового слова.

Можливості різних пошукових машин залежать від їх характеристик. Зокрема, наскільки широко охвачені всі існуючі Web-сервери, чи досліджується весь текст, чи тільки заголовки, резюме, перші 1-2 сторінки Web-сайтів:

1. Alta Vista є найбільш потужною пошуковою машиною, вона дозволяє проводити пошук за ключовим словом в заголовку або тексті Web-сторінок і в телеконференції. Після вводу ключового слова пошукова машина повідомляє кількість знайдених документів. Далі наводиться перелік рефератів таких документів.

2. Excite – пошукова машина індексує біля 50 млн. сторінок спеціально відібраних Web-серверів. Принцип відбору – кількість посилань на даний Web-сервер із вже проіндексованих списків. При цьому наявні два варіанти пошуку: по ключовим словам і по концепції. У другому випадку з’являється можливість пошуку за всіма синонімами введеного ключового слова.

3. Hot Bot – є однією із найбільш потужних пошукових машин (містить дані про 54 млн. Web-сторінок). У простому варіанті пошуку вводиться ключове слово (або набір ключових слів). Поглиблений пошук дає більше можливостей для деталізації запиту.

4. Open Text – це пошукова машина здійснює повнотекстову індексацію біля 60 млн. Web-сторінок. Наявний простий посилений режими пошуку.

До найбільш популярних каталогів об’єктів відносяться Yahoo, Lycos, InfoSeek.

1. Yahoo є найбільш простим у використанні та потужним з каталогів. Він добре підходить до пошуку інформації з певної тематики. В Yahoo наявний власний пошуковий механізм, що веде пошук по Web-сторінкам, а також телеконференція у інформаційних масивах самої Yahoo.

2. Lycos має організацію, схожу з Yahoo, але використовує свою систематичну ієрархію.

3. InfoSeek дозволяє вести пошук у масиві Web-сторінок, телеконференціях, власній базі.

Суттєві розбіжності у стратегії, межах охвату та потужності різних пошукових систем приводять до отримання різних результатів пошуку (різної кількості документів, при цьому їх склад не співпадає) на один і той самий запит. Задля подолання цього недоліку було розроблено пошукові інструменти, засновані на використанні можливостей інших пошукових систем – мегапошукові машини. До них відноситься MetaCrawler.

Головна їх перевага полягає у розсиланні запитів, що вводяться, до інших систем та сумуванні результатів. Таки чином, здійснюється звернення до декількох відразу пошукових систем, але, внаслідок різниці у підходах до пошуку в різних системах, результат пошуку не завжди може бути адекватним запиту.

Існують ще декілька пошукових систем, що характеризуються меншою широтою охвату. Деякі з них є спеціалізованими та підходять для отримання інформації за визначеними темами.

Пошукові системи орієнтовані на україномовних користувачів, суттєво відрізняються за своїми функціональними можливостями від міжнародних систем. Деякі з них дозволяють врахувати особливості української мови. До систем з найбільш розробленими пошуковими можливостями відносяться: «Rambler», «Русская машина поиска», «Апорт!», «Яndex».

Rambler – одна з найбільш популярних російських пошукових систем. Належить компанії Stack Ltd. Пошукова система Rambler підтримує рейтинг російських сторінок Тор 100. Списки сторінок розбито на групи, і деякі користувачі використовують даний рейтинг як каталог.

Яndex – найбільш оригінальна розробка державні установи CompTek. Виконує пошук за українською та російською частиною Інтернет з урахування відповідної морфології. Має дуже потужну мову запитів. Результати пошуку упорядковуються за ступенем значущості (враховується число термінів, що зустрічаються у документі, їх положення та число слів між ними) та містять зручну анотацію.

Апорт! – розроблена компанією «Атама» при підтримці Intel. Розуміє усі кириличні кодування і виконує пошук з урахуванням морфологічного аналізу, має гнучку мову запитів та можливість перекладу запита з російської мови і навпаки.

Tela-пошук – створена компанією Dux, дозволяє здійснювати пошук за ключовими словами російськомовних сторінок в Інтернет, а також англомовних сторінок на російських серверах. Пошук здійснюється з урахуванням морфології російської та української мови.

Результати пошуку упорядковуються за частотою вживання термінів. Разом з посиланням відображається початковий фрагмент тексту документу, який знайдено, а також дата та час останньої модифікації файлу. Є можливість попереднього («чорнового») перегляду сторінки з бази «Tela» (використовується за умов недоступності сторінки або повільного зв’язку).

Русская машина поиска. На сьогодні знаходиться «under construction» і, відповідно, не працює. У минулому система мала невеликий охват російської мережі (біля 2500 Web-вузлів) і не могла конкретно за релевантністю упорядковувати результати пошуку.

Rambler, Апорт!, Яndex на сьогодні є найбільш популярними пошуковими системами у російських та українських користувачів, що дозволяє з певним успіхом доводити до користувача необхідну інформацію.

Крім того, важливим є момент присутності в Уанеті таких систем, як системи Internet-статистики. Наприклад, система SpyLOG – унікальне явище в Уанеті. Унікальність полягає в тому, що система щосекунди отримує оновлені дані більш, ніж 100 тис. сайтів та веде статистику приблизно по 15 млн. користувачів. На протязі доби читачами Уанета завантажується 50 млн. лічильників, тобто проглядається 50 млн. сторінок, на яких розміщено код лічильника SpyLOG. Накопичуються сотні параметрів за кожним сайтом. Інакше кажучи, ведеться глобальний технічний моніторинг значної частини Уанета. Все це дозволяє збирати величезну статистичну базу даних. Щодня вона поповнюється 10 гігабайтами текстової інформації.

Така база даних є практично джерелом отримання вторинної інформації для маркетингових досліджень, і її грамотне використання може дати спеціалісту переваги при плануванні маркетингових компаній.

Таким чином, з достатнім ступенем впевненості можна сказати, що формування техніко-технологічних умов з точки зору доступності для розвитку Internet іде дуже швидкими темпами.

Необхідно відмітити, що багато спеціалістів стверджують про відставання України в роках від американського або будь-якого іншого Інтернету. На наш погляд, це далеко не так. Розглянуті вище тенденції дозволяють стверджувати, що у порівнянні з національним Internet-ринком будь-якої розвинутої країни на той час, коли Internet у ній було осягнуто 2-3 % населення, які зараз є користувачами в Україні, за структурою та якістю ресурсів, за присутністю найбільших офлайнових компаній, Уанет значно випереджає інші країни. Іншими словами, якість ринку різноманітних онлайнових послуг в Інтернеті інформаційної та комунікаційної сфери в Україні не відповідає його кількісним характеристикам. Якість (у широкому сенсі цього слова) українського Internet набагато вища, ніж слід би було очікувати із його обсягів. Тому методи роботи в такому середовищі змушені бути своєрідними – пряме перенесення зарубіжного досвіду у даному випадку призведе до невдач та розчарувань.

Підтвердженням даного висловлювання можуть слугувати й результати вивчення іншого аспекту формування умов для розвитку Internet – оцінки ступеня готовності фірм, компаній та підприємців з одного боку та органів влади до такої діяльності.

Взагалі можна стверджувати, що сьогодні Internet – це не тільки середовище для спілкування, але й грунт для бізнесу, а також співіснування зазначених вище позицій дозволяє говорити про можливість застосування його у державному управлінні.

В 2000 році згідно даних Computerworld загальний обсяг обігу коштів у бізнесі, пов’язаному з Internet становив біля 196 млрд. доларів тобто в 20 разів більше, ніж у 1996 році), з яких 30 млрд. доларів – витрати на інфраструктуру, 30 млрд. доларів – доступ, 30млрд. дол. – content. 23 млрд. доларів – фінансовий сервіс, 66 млрд. доларів – операції між компаніями; роздрібний продаж – 7 млрд. доларів [108]. Схожі дані наводить також Forrester Reserch Inc. – за її даними обіг в Іnternet зріс з 527 млн. доларів в 1996 році до 6,5 млрд. доларів у 2000 році [108].

Викладене вище дозволяє розглядати Іnternet як найбільш привабливе поле комерційної діяльності [39].

Статистичний та економічний аналіз різноманітних форм бізнесу в Іnternet, їх порівняльні характеристики з іншими видами комерційної діяльності, дозволяють визначити перспективні напрямки інвестицій з високою швидкістю повернення капіталів. Відмінні від найпростішої (продавець-покупець) бізнес-моделі можуть забезпечувати рентабельність послуг до 250% за рік та більше при порівняно невисокій ступені ризику.

Стан електронного бізнесу в Росії на теперішній час можна описати наступними показниками. Загальний обсяг російського ринку електронного бізнесу оцінюється приблизно у 40 млн. дол. Електронна комерція у секторі Business-to-business знаходиться у зародковому стані, говорити про будь-які серйозні обсяги не приходиться. В Росії краще розвинутий у теперішній час сектор business-to-consumer. Кількість заявлених Інтернет-магазинів – біля 300, з них приблизно половина функціонує достатньо стабільно. Обсяг Інтернет-торгів оцінюється приблизно в 1 млн. дол. на рік, діє біля 15 платіжних систем [17].

Дві основних проблеми, що заважають розвитку електронної комерції як в Росії, так і в Україні – відсутність необхідного законодавства та інфраструктури доставки придбаного товару.

Оцінюючи розвиток саме Internet в Україні необхідно відмітити, що першим і основним його інструментом є Internet-інформація [16].

Серйозні Інтернет-маркетингові проекти розпочали реалізовуватись протягом останніх років. Спроби проведення маркетингових компаній в Інтернет стали здійснювати все більша кількість підприємств.

В цілому діяльність у Інтернет можна розподілити на два основних види за ознакою ступеня участі в реалізації середовища:

– в якості звичайного користувача з мінімальними можливостями використання комунікаційного потенціалу та обмеженим застосуванням online-засобів;

– в якості активного учасника, що реалізує середовище, широко використовує комунікаційні можливості у постійному розвитку.

Звичайно в літературі виокремлюють чотири напрями реалізації маркетингової діяльності із застосуванням комунікаційних можливостей Мережі. Вони відповідають класичним складовим маркетингової політики:

– товарна політика, направлена на розробку концепції нових товарів, послуг;

– маркетингові дослідження, реалізацію інформаційних та транзакційних продуктів (тобто товарів, що не відносяться до сфери інформації);

– формування та просування торгівельної марки (брендінг) та сервісне обслуговування (або споживацьку підтримку);

– цінова політика, що формує ціну на товар або послугу засобами прямого або опосередкованого (перенесенням вартості продукту на іншу особу) ціноутворення;

– просування та збут, що включають PR, рекламу, Internet-торгівлю [42].

В той же час, якщо звернутись до розглянутих аспектів з точки зору застосовуваного інструментарія, а отже й можливостей, на наш погляд, має місце дещо відмінне від загальноприйнятого структурування. Це пов’язано із тим, що в Internet часто неможливо відокремити один напрямок від іншого, так як використовуваний інструментарій здійснює програмний, комплексний вплив. На нашу думку, Internet дозволяє організувати та втілити маркетингову діяльність у наступних напрямах: інформація, Public Relations, маркетингові дослідження, продажі [16].

За умов досягнення маркетингових цілей на кожному з напрямів в якості позитивного ефекту виникають додаткові можливості. Наприклад, Internet-рекламу та формування та просування торгівельної марки у Мережі, на наш погляд, є достатньо проблематичним через те, що можливості гіперпосилань дозволяють вирішувати і ті, й інші завдання одночасно. Так само можливо проілюструвати перетинання сітьового PR, маркетингових досліджень (наприклад, в частині вивчення споживацьких прихильностей) з формуванням товарної політики та розробкою концепції нового товару. Тому, на наш погляд, логічним є структурування у відповідності до виділених направлень усіх застосовуваних у Мережі маркетингових засобів.

Вищевикладене дозволяє зробити наступні висновки відповідно напрямків дослідження:

1.Середовище Internet завдяки властивостям інтерактивності, ефекту присутності та інформаційній насиченості (текст, зображення, звук), а також за рахунок використання сітьової навігації перевищує інші засоби інформації за можливостями персонального спілкування з клієнтом.

2.Україна приймає активну участь у розвитку даного середовища. WWW поступово займає домінуюче місце серед засобів пошуку, передачі інформації, спілкування в Україні. По різних даних, в Україні активними користувачами Інтернету є від 15% до 20% населення. Вплив WWW на українську громаду постійно зростає, складаючи серйозну конкуренцію електронним ЗМІ та друкованим виданням.

3. Темпи підключень фізичних осіб залишаються стабільно високими. За даними Інтернет Асоціації України, за перший квартал 2007 року сумарні доходи від надання послуг доступу українців до Всесвітньої павутини виросли на 169% у порівнянні з тим же періодом 2006 року, а підприємств - на 127%. Із достатнім ступенем впевненості можна сказати, що формування техніко-технологічних умов з точки зору доступності для розвитку Internet іде дуже швидкими темпами.

4. Сьогодні Internet – це не тільки середовище для спілкування, але й грунт для бізнесу, співіснування зазначених вище позицій дозволяє говорити про можливість застосування його у державному управлінні як найефективнішого засобу комунікацій.

5. Якість (у широкому сенсі цього слова) українського Internet набагато вища, ніж слід би було очікувати із його обсягів. Тому методи роботи в такому середовищі змушені бути своєрідними – пряме перенесення зарубіжного досвіду у даному випадку призведе до невдач та розчарувань.

6. Інтернет має суттєві технічні переваги у порівнянні з іншими засобами масових комунікацій. Internet визначається як глобальна динамічна розподілена мережа (включаючи усе необхідне апаратне та програмне забезпечення, за допомогою якого реалізується доступ до мережі), яка дозволяє клієнтам з високим ступенем надійності:

а) надавати та здійснювати інтерактивний доступ до інформаційного вмісту середовища;

б) здійснювати персональне спілкування в даному середовищі.

<< | >>
Источник: Уманський Юрій Володимирович. ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління. Запоріжжя –2008. 2008

Еще по теме 3.1. Розробка умов для впровадження сучасних інформаційних технологій у систему державного управління:

  1. 2. 2. Сучасний стан організаційного забезпечення управління соціальною сферою як базовою ланкою соціального розвитку територіальних громад
  2. ЗМІСТ
  3. ВСТУП
  4. РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  5. 1.1. Теоретичні засади інформаційного забезпечення системи державного управління
  6. 1.2. Роль маркетингу послуг та комунікаційного менеджменту в інформаційному забезпеченні системи державного управління
  7. 1.3. Інформаційні технології як засіб забезпечення комунікацій у державному управлінні
  8. РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ
  9. 2.1. Використання інформаційних технологій в організації інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності органів державного управління
  10. 2.2. Формування інформаційного простору державного управління
  11. РОЗДІЛ 3 НАПРЯМИ УДОСКОНАЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СИСТЕМИ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
  12. 3.1. Розробка умов для впровадження сучасних інформаційних технологій у систему державного управління
  13. 3.2. Використання нових інструментів в інформаційному забезпеченні державного управління
  14. 3.3. Розробка інструментарія Internet у системі державного управління
  15. ВИСНОВКИ
- Информатика для экономистов - Антимонопольное право - Бухгалтерский учет и контроль - Бюджетна система України - Бюджетная система России - ВЕД України - ВЭД РФ - Господарче право України - Государственное регулирование экономики в России - Державне регулювання економіки в Україні - Инновации - История экономических учений - Коммерческая деятельность предприятия - Контроль и ревизия в России - Контроль і ревізія в Україні - Кризисная экономика - Лизинг - Логистика - Математические методы в экономике - Микроэкономика - Мировая экономика - Муніципальне та державне управління в Україні - Налоговое право - Организация производства - Основы экономики - Политическая экономия - Региональная и национальная экономика - Страховое дело - Теория управления экономическими системами - Философия экономики - Ценообразование - Экономика и управление народным хозяйством - Экономика отрасли - Экономика предприятия - Экономика природопользования - Экономика труда - Экономическая безопасность - Экономическая география - Экономическая демография - Экономическая статистика - Экономическая теория и история - Экономический анализ -